середа, 29 липня 2015 р.

Еротичний перенос: для Клієнта и Психолога

Терапевта і Клієнта пов'язують дуже глибокі стосунки. З одного боку це дивовижна близькість, з іншого - терапевтична відстань. Через таку неординарність у Клієнтів може виникати нове і сильне почуття до людини,  яка змогла доторкнутись до найважливішої частини,  душі, - Терапевта. Таке почуття Клієнти називають любов'ю до терапевта,  а терапевт - Еротичним Переносом (ЕП). Це надзвичайно важливе явище для обох. Тому і Психологам і Клієнтам необхідно знати, що таке еротичний перенос і як з ним бути.

Вперше ідея написати про це доволі тонке явище виникла після питання від Клієнтки, що це таке. Клієнтка активно приймала участь у терапії і читала багато корисної літератури. В одній з книжкою психоаналізу вона прочитала про ризик виникнення еротичного переносу.
Тоді я подумала, що ця делікатна тема має бути відома Клієнту ще до терапії. Адже еротичний перенос може принести як користь, так і шкоду, якщо Клієнт неправильно розуміє те, що з ним відбувається.
Для зручності я розбила цю статтю на три блоки:
  1. Що це таке?
  2. Чому виникає?
  3. Що робити?

Що таке еротичний перенос?

Еротичний перенос є відтворенням в процесі терапії стосунків Клієнта з важливою людиною в його житті (батьками, опікунами, чоловіками чи жінками). При цьому відтворюватися може як позитивний досвід, так і негативний. І те і інше матиме відображення в процесі терапії. 
Задача Терапевта в цьому випадку - побачити цих важливих людей та ті потреби, які Клієнт показує у ЕП.
Здебільшого ЕП сприймається Клієнтом як закоханість в Терапевта. По суті ж це є бажанням продовжити і завершити ті значимі недосконалі стосунки. Клієнт намагається запросити в них терапевта і програти той сценарій, за яким вони зазвичай розвивалися.

Дуже цікавим є питання проявів ЕП. 
Такі прояви Клієнт може помітити і сам:
  • Намагання вийти за межі терапії 
  • Більша ніж зазвичай увага до зовнішності  
  • Спроби перенести сесії на вечірні години
  • Зізнання 
  • Незручність при спілкуванні 
  • Ідеалізація терапевта 
  • Бажання вийти з терапії після відсутності "взаємності" з боку терапевта
  • Еротичні фантазії з участю терапевта
  • Поява яскравих і несподіваних емоцій терапевта. 
Звісно, щоб стверджувати, що ці ознаки свідчать про ЕП необхідно проводити "розбір польотів" з Клієнтом. Але дуже м'яко і нетравматично, так як саме ця частина у Клієнта і є найбільш важливою і вразливою.

Чому виникає ЕП? 

На це питання я пропоную дивитися з двох боків: психоаналізу і транзактного аналізу.

Психоаналітик бачить причиною виникнення ЕП як перенесення Клієнтом образу свого батька чи матері на терапевта в тому вигляді, в якому вони сприймалися в дитинстві. Тобто батька – сильного,  великого і надійного (образ ідеального/неідеального чоловіка, закладений ним) або красивої, теплої і турботливої матері (чи навпаки). 
В залежності від того, який образ значимого іншого закладений у Клієнта в підсвідомості, виникає позитивний чи негативний перенос. Різниця в тому,  наскільки агресивно виявляється базове почуття. При позитивному переносі воно м'яке і гнучке, з ним можна працювати. При негативному - агресивне і жорстке,  ефективність терапії знижується. 

У теорії ТА, кожен з нас має так звані голоди. Це життєво важливі психологічні потреби. До них ми відносимо стимульний голод (визнання і "погладжування"), сексуальний,  структурний, контактний, голод впливу. 

Коли Клієнт приходить в терапію він приходить з вираженими голодами. 

Здебільшого,  корінь їх іде в дитинство і незадоволення "голоду" з боку батьків. Тут транзактний аналіз погоджується з психоаналізом. Проте механізм пояснюється простіше. Терапевт має щирий інтерес до життя Клієнта. І він відповідально задовольняє ці "голоди". Так це відчуває Клієнт. 

Терапевт, як професіонал, для ефективної роботи над проблемою має добре розуміти, відчувати Клієнта. Коли міцний зв'язок встановлено, Клієнт бачить результат роботи психотерапевта - розуміння, прийняття, увагу і щирий інтерес. Те, що це є професійною навичкою не значить, що клієнт з його почуттями є неважливим. Навпаки,  в процесі терапії вони виходять на перший план аж до вирішення проблеми. Уникнути цього делікатного явища майже неможливо. 

Які плюси і мінуси для Клієнта?

Окрім очевидного, ЕП має важливе терапевтичне значення. 

Перевагами для Клієнта є:
  • Можливість змінити сценарій стосунків з особами протилежної статі через роботу з переносом 
  • Більш тісні довірні стосунки з терапевтом
  • Ще один шанс краще зрозуміти себе
  • Можливість завершити значимі стосунки через проекцію
  • Глибока робота з дитячими станами 
  • Можливість "перебатьківства" Клієнта - отримання дозволів, не даних батьками. 
Проте, якщо Клієнт глибоко переживає негативний ЕП,  можуть виникнути труднощі :
  • Неможливість ефективної терапевтичної роботи
  • Психологічний дискомфорт 
  • Некритичність Клієнта
  • Контр-перенос Терапевтом (реакція на перенос)

Що ж робити? 

Перш за все, якщо Клієнт помітив ознаки ЕП у себе,  варто повідомити про це Терапевта. Це почуття, з якими варто працювати. Не варто соромитися чи приховувати - ЕП є природнім етапом терапії, який мине після завершення сценарію і гри.  Щоб це було ефективно і не травматично варто говорити про це на сесіях,  чесно викладати все як є. 
Пам'ятайте, що Терапевт не засуджує і не дає оцінку. Він допомагає розібратись і знайти вірне рішення. 
ЕП мине. Це почуття не триватиме вічно. І лише в силах Клієнта і терапевта спрямувати всі феномени в терапії на користь. 

Це питання дуже широке і підлягає обговоренню. Тому ми будемо вдячні за коментарі і питання. Цікаво побачити думку як колег, так і Клієнтів з цього приводу.